- процесуальний
- [процеисуа/л'нией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
процесуальний
Смотреть что такое "процесуальний" в других словарях:
процесуальний — а, е. Стос. до процесу (у 3 знач.). Процесуальний кодекс. •• Процесуа/льне пра/во частина норм правової системи, яка регулює відносини, що виникають при розслідуванні злочинів, розгляді та вирішенні кримінальних та цивільних справ. Процесуа/льне… … Український тлумачний словник
процесуальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
адміністративно-процесуальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
кримінально-процесуальний — прикметник кримінально процесуальний прикметник … Орфографічний словник української мови
Уголовно-процессуальный кодекс Украины — У этого термина существуют и другие значения, см. Уголовно процессуальный кодекс. Закон Украины «Уголовно процессуальный кодекс Украины» Кримінально процесуальний кодекс України Принятие: 28 декабря 1960 г. Вступление в силу: 1 апреля … Википедия
Гражданский процессуальный кодекс Украины — У этого термина существуют и другие значения, см. Гражданский процессуальный кодекс. Закон Украины «Гражданский процессуальный кодекс Украины» Цивільний процесуальний кодекс України Номер: 1618 IV Принятие: 18 марта 2004 Вступлен … Википедия
Апелляция — (Appeal) Содержание Содержание Определение во Порядок подачи апелляционных жалоб Процессуальный порядок рассмотрения дела в апелляционной инстанции Апелляция это в ряде форма обжалования судебного постановления, когда дело рассматривается по… … Энциклопедия инвестора
Необходимая оборона (Украина) — Статья содержит ошибки и/или опечатки. Необходимо проверить содержание статьи на соответствие грамматическим нормам русского языка … Википедия
кодекс — у, ч. 1) юр. Сукупність законів у якій небудь галузі права. Процесуальний кодекс. •• Ка/рний ко/декс збірник законів кримінального права, що діють на певній території. 2) чого й з означ., перен. Сукупність правил поведінки, звичок, переконань і т … Український тлумачний словник
протест — у, ч. 1) Рішуче заперечення чого небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого небудь. || також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким , чим небудь, невдоволення кимсь, чимсь. || … Український тлумачний словник
